1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Здоров'яУкраїна

З ВІЛ у війську: рівні права, але без належних умов?

Анастасія Шепелева
15 листопада 2023 р.

Під час воєнного стану призову у військо підлягають також люди з ВІЛ-статусом. Рішення ВЛК ухвалюють індивідуально. Чи мають інфіковані належні умови служби та які ризики для їхнього здоров'я існують?

https://p.dw.com/p/4YopU
Українські військові на тренувальному полігоні у Великобританії
Українські військові на тренувальному полігоні у ВеликобританіїФото: Kirsty Wigglesworth/AP Photo/picture alliance

Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну та запровадженням воєнного стану під мобілізацію підпадають ті категорії громадян, які за станом здоров'я у мирний час визнавалися непридатними до військової служби. Серед них зокрема, й ВІЛ-інфіковані. Більше того, якщо раніше обмежено придатними у воєнний час вважалися лише безсимптомні носії ВІЛ, а також люди на першій - найлегшій - клінічній стадії хвороби, спричиненої вірусом, то після затверджених у серпні міністерством оборони України змін призвати до війська можуть й громадян на другій та третій стадіях захворювання. ВІЛ-інфіковані на четвертій - найгострішій - стадії захворювання і надалі залишаються непридатними для військової служби.

Розширення категорії ВІЛ-інфікованих, які вважаються обмежено придатними для служби у війську, у міноборони пояснюють тим, що наявність ВІЛ-інфекції не може виступати дискримінуючим фактором. А за умови системного прийому антиретровірусної терапії (АРТ-терапії) рівень вірусного навантаження на організм знижується настільки, що ризик передачі ВІЛ здоровим особам прирівнюється до нульового, йдеться в оновленому положенні про військово-лікарську експертизу (ВЛЕ) в ЗСУ.

Скарги на недостатнє медичне обстеження

Правозахисники та громадські активісти вітають викреслення з законодавства дискримінаційних норм, але водночас вони вказують на низку недоліків у процедурі призову людей з ВІЛ-статусом та відсутності належних умов для їхньої служби.

Як повідомили DW в пресслужбі Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), за 2022-2023 роки до їхніх приймалень надійшло 313 звернень від людей з ВІЛ-позитивним статусом та тих, хто перебуває у групі ризику, пов'язаних з недостатнім медичним обстеженням при мобілізації в армію. За словами речниці УГСПЛ Ольги Комарової, запити стосувалися як відмов у призові, так і прохань оскаржити висновок про придатність тих, хто за станом здоров'я не міг проходити службу.

Координаторка громадської приймальні УГСПЛ у Львові Лідія Тополевська, яка вже вісім років консультує людей з ВІЛ-статусом, у розмові з DW наголошує, що оскаржувати висновки військово-лікарської комісії (ВЛК) про придатність до військової служби ВІЛ-інфікованих після внесених змін до положення про ВЛЕ стало важче. Як випливає з документа про військово-лікарську експертизу, рішення про придатність ВІЛ-інфікованих для служби в армії ухвалюється в кожному випадку індивідуально на основі лабораторних досліджень з визначення рівня вірусного навантаження та з огляду на стан імунної системи. Однак, як стверджує Тополевська, цього недостатньо, адже на 2-3 стадіях хвороби набуті на тлі ВІЛ супутні захворювання можуть суттєво ускладнювати життя людини.

"Якщо ми говоримо про тих, хто свідомо від початку інфікування приймає терапію та живе повноцінним життям - це одна справа. Але ж багато людей через нерозвинену культуру тестування дізнаються про свій статус запізно та не починають лікування вчасно, - зауважує Тополевська. - На цьому тлі у більшості з тих, з ким я стикалася, - проблеми з пам'яттю, мовою, координацією… А ми говоримо про бойові дії, себто людина повинна бути дуже адекватною, щоб не підставити своїх товаришів". На думку Тополевської, в питанні призову ВІЛ-інфікованих не може бути лише "суб'єктивного" трактування комісією даних аналізів, необхідно брати до уваги загальний стан організму.

На цю проблему вказує і Дмитро Шерембей, голова благодійного фонду "100% Життя" - найбільшої пацієнтської організації України, яка опікується, зокрема, людьми з ВІЛ-статусом. За його словами, на стан ВІЛ-інфікованої людини впливає дуже багато факторів, що розуміють лише вузькопрофільні лікарі. "Уявімо людину, яка 10-20 років живе з хронічним захворюванням, а отже весь цей час приймає хімічні препарати. Ми не розуміємо стану кісток, бо не знаємо рівня кальцію в організмі, а таких рекомендацій перевірок (для ВЛК. - Ред.) немає", - зауважує Шерембей.

Він наводить приклад військового з ВІЛ, який добровільно мобілізувався до війська на тлі серйозних проблем з крихкістю кісток. "По суті він кришталева людина. Він вдома зламав собі ногу, просто вдарившись об ліжко, але він це приховує", - розповідає глава БФ "100% Життя", додаючи, що нюансів в станах людей з ВІЛ дуже багато і їх треба враховувати, а ВЛК в цьому некомпетентні. До того ж, продовжує Шерембей, це створює простір для корупційних зловживань керівниками військкоматів.

Читайте також: Воєнкомгейт: в Україні викрили безпрецедентно масштабну мережу для ухилянтів

Медичні сили ЗСУ: Зміни вносять конкретику для ВЛК, на яку посаду рекомендувати

Між тим, у командуванні Медичних сил ЗСУ навпаки наполягають на тому, що уточнений порядок обстеження людей з ВІЛ-статусом вносить конкретику для фахівців військово-лікарської комісії, що дозволяє мінімізувати кількість помилок під час ухвалення рішення про придатність до служби.

"Якщо в людини є захворювання, яке не дозволяє за станом здоров'я виконувати обов'язки військової служби, то, звичайно, такий громадянин не підлягає мобілізації. У інших випадках, коли, наприклад, є захворювання, що перебуває в довготривалій ремісії (3-5 років), стан військовозобов'язаного нормальний і це підтверджено лабораторними дослідженнями, то застосовується індивідуальний підхід", - зазначає у коментарі DW радниця командувача Медичних сил ЗСУ Євгенія Слівко.

За її словами, ступінь придатності у таких випадках визначається за певною обліково-військовою спеціальністю, а такий підхід застосовується, щоб "дати командирам більше можливостей та розуміння, на яку посаду доцільніше призначати військовослужбовця, враховуючи його поточний стан".

Людей з ВІЛ-статусом не можуть призвати до ДШВ, ССО та морської піхоти

Щоправда, конкретних обмежень щодо місця несення служби чи призначення на бойові посади ВІЛ-інфікованих оновлене положення про ВЛЕ не містить, тож це визначається на розсуд командирів за висновком військово-лікарської комісії. Обмежена придатність виключає лише призов до підрозділів спецпризначення десантно-штурмових військ, морської піхоти, сил спеціальних операцій, за винятком служби у підрозділах забезпечення цих видів військ.

Як зазначає Дмитро Шерембей, місце служби людини з ВІЛ не має значення за умови послідовного прийому АРТ-терапії за визначеною схемою та перевірки поточного вірусного навантаження на організм та відповіді імунної системи раз на три місяці.

"Якщо в людини нульове вірусне навантаження (що забезпечується системним прийомом антиретровірусної терапії. - Ред.), вона не може заразити інших, тобто є абсолютно безпечною для соціуму. Але це треба тримати на контролі", - зауважує Шерембей. Наразі ж, продовжує він, відповідальність за це покладається тільки на самих військових, що підтвердила DW також радниця командувача Медичних сил ЗСУ Євгенія Слівко.

Читайте також: Туберкульоз, ВІЛ та холера? Як війна погіршує епідемічну ситуацію в Україні

"Військовослужбовець є громадянином України і, відповідно, якщо він обслуговувався у свого сімейного лікаря, то він так само має можливість отримувати антиретровірусну терапію від нього", - каже Слівко. Окремого тестування на ВІЛ серед військових, за її словами, поза межами проходження військово-лікарської комісії також не здійснюється.

В умовах неготовності інфраструктури ЗСУ забезпечити умови для служби людей з ВІЛ-статусом, їхній примусовий призов, на думку глави БФ "100% Життя" Дмитра Шерембея, суперечить здоровому глузду. "Якщо без належних умов людина помре в окопі через своє захворювання, держава муситиме виплатити його родині 15 мільйонів гривень", - зауважує Шерембей.

Захист персональних даних ВІЛ-інфікованих і тестування військових на ВІЛ

Водночас, продовжує він, шанс на позитивні зміни є. За словами голови БФ "100% Життя", після зміни керівництва міністерство оборони взяло до уваги застереження громадських активістів та експертів та разом з ними доопрацьовує положення про військово-лікарську експертизу в армії. Одна з ідей - запровадити електронну систему обігу персональних даних, що забезпечило би необхідну конфіденційність та безпеку військових з ВІЛ. "Це дуже чутливе питання для багатьох ВІЛ-інфікованих. Адже нинішня система паперового обліку не може запобігти витоку даних, особливо в маленьких містах, що загрожує зловживаннями", - зауважує експерт.

Читайте також: Перезавантаження міноборони в турборежимі під час війни. Які ризики?

Крім того, "100% Життя" спільно з міністерством оборони працюють над реалізацію проєктів з тестування військових на ВІЛ та туберкульоз та ведуть переговори з потенційними донорами. "Це дуже важливо, адже людина може довго хворіти і не розуміти, від чого. Їй весь час лікують нежить, а це може бути зовсім не він", - каже керівник фонду.

Водночас Шерембей, який і сам з ВІЛ-статусом добровільно долучився до війська з початку повномасштабного вторгнення РФ, наполягає на необхідності залишити вікно можливостей тим людям з ВІЛ, які хочуть служити. "Якщо у них достатньо здоров'я, препаратів і можливостей забезпечити для себе своєчасну здачу аналізів, для них не має бути перепон", - переконаний він.

Читайте також: Поповнення лав ЗСУ: примусова мобілізація чи мотиваційний рекрутинг?

Боротьба зі СНІДом: понад 100 тисяч українців не знають про свій діагноз - Дмитро Шерембей (30.11.2018)