Удар безпілотниками по Кремлю: що це було?

Удар невідомих дронів по будівлі Сенатського палацу в Кремлі 3 травня 2023 року - ймовірно, першим, хто викладав аматорські кадри цієї атаки, було складно повірити в сам факт. Інакше, як і багато в цій історії, не зовсім ясно, чому ця, символічна без жодних сумнівів, гучна подія не стала 3 травня одразу вранці головною темою, а лише майже через 12 годин. Вже вдень з'явилася реакція з Кремля, де інциденти назвали "спланованою терористичною акцією" та "замахом" на президента Росії Володимира Путіна. Втім, сам російський президент не перебував у Кремлі в момент ударів, а був у своїй резиденції у Ново-Огарьово, додав речник президента РФ Дмитро Пєсков. Влада України одразу ж категорично відкинула свою причетність до ударів по Кремлю.

Два невеликі дрони - фізичної шкоди вже не видно

Що саме сталося, вдалося реконструювати в тому числі і на підставі викладених у відкритий доступ відеокадрів з камер спостереження, які, ймовірно, підпорядковані російським спецслужбам. На підставі доступних відео (всього їх налічується не менше семи) зрозуміло, що перший дрон підлетів до куполу Сенатського палацу і вибухнув на підльоті близько 2:27 ночі. Через 16 хвилин, близько 2:43 ще один безпілотник вдарив по даху будівлі Сенатського палацу, зачепивши прапор і створивши невелику пожежу, коли там вже перебували люди (ймовірно, з охорони Кремля). Залишки безпілотників, що розбилися в Кремлі, влада РФ не показала.

Чи були ці безпілотники єдиними та наскільки масованим був удар, невідомо. Як повідомляв Telegram-канал Baza, протягом 2 травня до екстрених служб Москви надійшло понад 200 повідомлень про безпілотники у столиці РФ. Шкоди, завданої будівлі робочої резиденції російського президента, судячи з кадрів, зроблених після удару, не видно. Однак Пєсков наступного дня після атаки додав, що були обпалені два мідних листи, а інших пошкоджень немає. Наскільки масованим був наліт безпілотників, поки не дуже зрозуміло.

Версія: ППО Москви проспала удари

Військовий експерт та колишній офіцер міжнародного управління поліції Ізраїлю Сергій Мигдаль каже, що висновки про те, хто здійснив атаку, поки що робити рано. "Зважаючи на те, що ми бачимо на відео, це невеликий дрон, класичної крилатої схеми з верхнім розташуванням крила і начинений вибухівкою. Навряд чи він дуже великий. Він зроблений, швидше за все, із пластику або композитних матеріалів. Летів на низькій висоті. Ми знаємо про удари безпілотників по аеродромах російських військових, як, наприклад, було з Дягілєвим. Тобто технічна можливість такого безпілотника долетіти до Москви з Північно-східної України існує. Перехопити його важко, тому що на радарі його дуже погано видно", - пояснив Мигдаль.

"Найімовірнішим мені видається, що це зробили українці, менше шансів, що це якесь внутрішньоросійське підпілля, не пов'язане з Україною. Чому менше шансів? Організувати безпілотник, начинений вибухівкою так, щоб він потрапив до Кремля, - нетривіальне завдання для простих людей, не пов'язаних із армією", - поділився своєю версією з DW військовий експерт Давид Шарп.

Telegram-канал Baza з посиланням на свої джерела стверджує, що дрони бачили ще в Підмосков'ї, але на повідомлення не надійшла належна реакція. Ця подія підкреслює нездатність Кремля обороняти особливо важливі об'єкти, вважає Шарп. "Зенітно-ракетні комплекси та зенітна артилерія, а також засоби радіоелектронної боротьби не здатні на даний момент забезпечити захист від загалом простих безпілотників", - констатував він. У версію з інсценуванням військовий експерт не вірить. "Я не виключав, що російське керівництво, якщо вважатиме вигідним, може піти на ту чи іншу провокацію. Проте в цьому разі поки немає підстав так вважати, адже такий удар по Кремлю дискредитує насамперед Росію", - пояснює військовий експерт. Схожої позиції дотримується і Сергій Мигдаль. На його думку, організатори атаки, напевно, "не розраховували, що від цього загине Путін або якийсь інший великий начальник у Кремлі. Це, швидше, психологічна, медійна дія".

За кілька хвилин до повідомлення про атаку мер Москви Сергій Собянін оголосив про закриття неба над російською столицею для безпілотників. "Окрім знову ж таки, якоїсь медійної складової цього указу Собяніна, мета - спростити завдання захисникам стратегічно важливих об'єктів на території Москви. Це допоможе ППО ближньої дії, знизивши для них кількість можливих цілей. Адже в такій напруженій обстановці будь-який об'єкт, що летить, класифікується як потенційна ціль, яка становить небезпеку", - вважає військовий експерт Мигдаль.

Що кажуть в Україні: інсценування чи "замовлення" олігархів

В Україні категорично спростовують причетність до інциденту. "Як неодноразово заявляв президент Зеленський, усі наявні сили та кошти Україна спрямовує на звільнення власних територій, а не на атаку чужих. Те, що сталося в Москві, очевидно, нагнітання ситуації перед 9 травня, очікуваний прийом від наших супротивників", - прокоментував інцидент речник президента України Володимира Зеленського Сергій Никифоров.

Читайте також: Зеленський про закиди РФ: Ми не атакували Путіна, ми це залишимо трибуналу

"Багато версій про дрони над Кремлем. Висловлю особисту думку, засновану на серії інсайдів. Атаку на Кремль було здійснено на колективне замовлення російських олігархів, які потрапили під санкції через режим Путіна. Це перша колективна гра "клубу ображених". Сподіваюся - не остання", - написав лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія у Telegram.

Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк, коментуючи інцидент, заявив про те, що атака дронів є інсценуванням. "Кремль, дрон, двоє організаторів на сходах Сенатського палацу, 12-годинна пауза перед публікацією, одночасна поява відео з різних ракурсів - інсценування. Абсолютне", - написав Подоляк у Twitter у четвер, 4 травня.  

Що може свідчити про інсценування

Версія про те, що атака дронів могла бути операцією під фальшивим прапором, тобто організована самим російським керівництвом, з'явилася в перші ж години. Журналісти видання "Верстка", наприклад, звернули увагу на кілька дивних фактів, які супроводжували насамперед висвітлення та реакцію Кремля. З найбільш очевидних: відсутність досі будь-яких свідчень роботи ППО, публікація, очевидно, з дозволу самого Кремля кадрів атаки, знятих з режимного об'єкта (для порівняння: кадри вбивства російського політика Бориса Нємцова в 2015 році досі не опубліковані - Ред.).

Атаку безпілотників на Кремль, ймовірно, інсценувала Росія, вважають і в Інституті вивчення війни (ISW), до думки та висновків про хід війни якого прислухаються багато західних спостерігачів. Імовірність того, що українські безпілотники могли подолати російську ППО, дуже мала, вважають аналітики ISW. Експерти наводять на підтвердження своїх висновків кілька аргументів. Так, нещодавно російська влада вживала заходів задля посилення протиповітряної оборони (ППО) на території РФ, зокрема, в самій Москві. Вони також відзначили скоординовану та швидку реакцію різних політиків у Москві, які закликали до помсти за напад на Кремль, в тому числі і з застосуванням ядерної зброї. Як можливі цілі такого інсценування ISW називає, наприклад, нову масштабну мобілізацію для потреб армії РФ.

"Гол у свої ворота"? 

Чимало експертів з оборони все ж таки вказують на значні, перш за все, іміджеві втрати від інсценування і відкидають цю версію. Хоча водночас вони і не виключають, що сам удар дронів по Кремлю може бути використаний Москвою для досягнення будь-яких цілей, оголошення тієї ж мобілізації або скасування параду 9 травня у Москві (Кремль, втім, підтвердив, що парад відбудеться). Варто очікувати ударів відплати з боку Кремля по Україні, але можливості для подальшої військової ескалації у російської армії вже обмежені, тому керівництво РФ обмежиться насамперед вербальною ескалацією, прогнозує в інтерв'ю телеканалу ZDF німецький експерт з України Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланґе (Nico Lange).

Висновки ISW розкритикував відомий польський військовий експерт Конрад Музика, також з їхніми висновками не погодилися і розслідувачі з Conflict Intelligence Team. Відомий експерт з питань Росії Марк Галеотті також сумнівається в тому, що це було інсценування Кремля, тому що це був би, на його думку, перш за все "гол у свої ворота".

Труднощі з вибором версії

Низка військових експертів у ФРН схильні утримуватися від вибору тієї чи іншої версії, як, наприклад, професор з університету Бундесверу в Мюнхені Карло Масала (Carlo Masala). "Поки що дуже складно вибрати (якусь версію подій - Ред.), тому що вони якоюсь мірою мають і не мають сенсу. Якщо це була операція російського керівництва під чужим прапором, то це тільки показує, якою слабкою стала Росія, коли їй знадобилися кадри палаючої будівлі Сенату в Кремлі, щоб виправдати війну. Якщо ж це були українці або налаштовані проти Кремля російські сили, то це величезний провал російської армії та спецслужб. Протиповітряна оборона над столицею РФ, виходить, стала не сильно кращою з часів приземлення Матіаса Руста на Червоній Площі", - заявив Масала в інтерв'ю ZDF.

Таким чином експерт порівняв приліт дронів у Кремль з тим, що 1987 року німецький пілот - аматор Матіас Руст на легкомоторному літаку безперешкодно прилетів з Гамбурга в Москву і 28 травня, у день прикордонних військ СРСР приземлився на Великому Москворецькому мосту, що поставило під сумнів боєготовність радянської ППО.