1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Правозахисниця про діалог з антивоєнними активістами з РФ

30 листопада 2023 р.

Діалог українців з росіянами можливий. З ким і з яких питань - про це говорить Олександра Романцова з "Центру громадянських свобод". В інтерв'ю DW вона розповіла про результати, які вже дають такі контакти.

https://p.dw.com/p/4ZcmQ
Українська правозахисниця Олександра Романцова з Центру громадянських свобод
Українська правозахисниця Олександра Романцова з Центру громадянських свободФото: Simon Pugh Photography

2022 року "Центр громадянських свобод" разом із білоруськими та російськими правозахисниками отримав Нобелівську премію миру. Виконавча директорка організації Олександра Романцова днями взяла участь у конгресі антивоєнних ініціатив у Брюсселі - разом із російськими антивоєнними активістами та правозахисниками. Про те, як вона знаходить спільну мову з однодумцями з Росії, які плоди дає співпраця ті навіщо вона потрібна, українська правозахисниця розповіла в інтерв'ю DW.

DW: Ви модеруєте дискусії на конгресі антивоєнних ініціатив, де більшість учасників - росіяни, до того ж - російською мовою. Тим часом в Україні зараз, якщо постежити за коментарями у соцмережах, багато людей бажають усім росіянам смерті. 

Олександра Романцова: Це емоційно нормальна реакція, вона об'єктивна, коли тобі від імені росіян прилітають ракети і ніхто це не зупиняє дев'ять років. І зараз це ніяк не виправиш, бо так спрацьовує система самозбереження. Але буває й по-іншому, і дуже часто питають, як відрізнити справжніх друзів України від удаваних серед росіян. Тут є два пункти. По-перше, вони (друзі України. - Ред.) не просто хочуть, щоб війна зупинилася, а щоб перемогла Україна, і по-друге: вони щось для цього роблять. Тобто якщо людина підтримує, готова хоча б лайкати, читати, розсилати (антивоєнну інформацію і заклики. - Ред.), допомогти грошима (Україні. - Ред.), а краще - як ці ініціативи тут - продумувати стратегії, користуватися своїми ресурсами, щоб допомогти людям, - ці люди точно ті, хто нам треба.

Акція російських антивоєнних активістів у Берліні, 24 лютого 2023
Акція російських антивоєнних активістів у Берліні через рік після початку війни РФ в УкраїніФото: Dmitry Vachedin/DW

Я маю на увазі допомогти жертвам, які опинилися на території РФ чи поза нею, - шукати дітей, інформацію. Бо Україна не хоче змінювати Росію. Звичайно, нам було б краще, якби в нас був нормальний, здоровий сусід, але це не наша справа. Ми реагуємо на Росію тільки тому, що вона приперлася до нас, і нам тепер з її лап треба вирвати своїх українських громадян - від малих дітей до людей, яких там утримують по дев'ять років у тюрмах. Це не наша відповідальність - змінювати Росію, але якщо Росія зміниться та стане демократичною, відповідальною країною, де людей питають, як вони хочуть жити, і не маніпулюють цими відповідями, то це дуже допоможе Україні займатися своїми справами, а не виключно безпекою.

Читайте також: Потрібен єдиний механізм: правозахисники про повернення дітей з РФ

Сьогодні з цієї сцени кілька разів лунало, що зараз неможливий офіційний або навіть просто відкритий діалог між суспільствами Росії та України. Але на цьому конгресі ми його побачили. Яка Ваша думка з цього приводу? 

Тут сьогодні 95 відсотків росіян та лише п'яти відсотків українців. Наші суспільства зараз спілкуватися не можуть, бо в Росії нема способу показати різницю думок, тобто ти від російського суспільства завжди отримуєш тільки домінантну пропутінську позицію. І ця позиція може бути навіть не активована в більшості населення, але вона має більшість ресурсів, більше можливості проявитися і, врешті-решт, визначати, як від імені росіян будуть діяти армія, представники на комерційному ринку чи, наприклад, "Росатом" у сфері атомної безпеки. Тому будь-яка людина в Україні скаже: нащо мені витрачати час - тут треба збирати кошти, треба зимувати, треба розуміти, як підтримувати свою економіку, треба, можливо, воювати, а не шукати, як поспілкуватися із здоровою частиною російського суспільства, яку, тим більше, ще й не видно.

Але Ви це робите. Чому? 

Через те що в нас контакт був давно, правозахисний контакт, і тому що ми спрямовані шукати людей із спільними цінностями. Ці люди готові допомагати тим, кого покусала ця війна, або сприяти якимось внутрішнім змінам, які зупинять війну. Спілкуватися з цими ініціативами - це унікальний крок. Я не очікую, що в Україні хтось буде радіти або витрачати час, щоб розбиратися, наскільки це стратегічний крок. Ми бачимо це як стратегічний крок, а переважна частина українського суспільства - точно ні. Чи на нас звалиться хвиля хейту за це? Так. Але це частина української свободи слова. З 44 мільйонів завжди знайдеться людина, яка витратить час, щоб написати, яка ти падла. Зараз багато людей у стані стресу, травмовані, треба думати, як не ображатися.

Олександра Романцова в Осло перед врученням Нобелівської премії миру
"Центр громадянських свобод" отримав 2022 року Нобелівську премію миру. На фото Олександра Романцова в ОслоФото: Terje Bendiksby/NTB/picture alliance

Яких конструктивних результатів вам вдалося досягти, співпрацюючи з росіянами, з початку повномасштабного вторгнення? 

В нас є двостороння група, яка співпрацює щодо пошуку дітей і полонених на території РФ. Бо кажуть: "Вивезли в Росію", а куди вивезли, де людина, в якому стані, чи є можливість хоча б гуманітарну допомогу туди відправити, чи є якийсь контакт, можливість відправити вісточку, що людина жива? Є купа нюансів, адже йдеться про конкретну людину - вона жива, це життя треба максимально захистити та максимально наблизити момент, коли ця людина може звільнитися. Це така робота, яку без людей, що живуть на території РФ і мають голос, ліцензію адвоката, соціальну підтримку, розуміють, як це все працює, ти ніяк не зробиш. Тому це основне завдання, над яким ми працюємо від самого початку, щойно зрозуміли, що буде вивезено і викрадено українських цивільних і військовополонених. 

Читайте також: Правозахисники: Суд у РФ над азовцями - воєнний злочин

Чого ви разом змогли досягти за рік після першого антивоєнного конгресу, який відбувся у Берліні? Когось зі зниклих вдалося повернути? 

І звільняли, і знаходили, і вдавалося верифікувати. Тут багато нюансів - потрібно ж добиватися доступу туди, але це ж Росія. Це дуже багато роботи. Ти не можеш за рік вирішити проблеми, які постійно виникають, оскільки Росія їхню кількість постійно збільшує. Але ця робота - як гігієна. Якщо взагалі нічого не робити, то всі помруть, а якщо будеш чистити зуби щодня, то є можливість їх зберегти. За допомогою такої "гігієни" ми за рік зберегли людей, знайшли людей, зберегли життя і психологічне здоров'я родичів, які до того не знали, де людина.

Що було для вас найголовнішим на антивоєнному конгресі? 

Об'єднання людей за цінностями з урахуванням усього контексту критично важливо для того, щоб ми повернулися в демократію як в сильну модель, де права людини гарантовані кожному. І ми тут через це. Воювати за свої права потрібно не маленькими групами, а цілими рухами. Тому так важливо те, що тут відбувається, - і консолідація, і обговорення, і навіть суперечки. Тому що це консолідує людей у рух, а рух може поміняти ситуацію, я в це вірю.

Українські лауреати про Нобелівську премію миру

Журналістка Deutsche Welle Ксенія Польська
Ксенія Польська повідомляє головні новини про Україну, Росію, Білорусь і Європу із серця Євросоюзу - Брюсселя