1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
РелігіяУкраїна

(Не) останній день УПЦ МП в Лаврі: віряни, блокування та суд

30 березня 2023 р.

Для УПЦ МП 29 березня мало стати останнім днем у так званій Нижній Лаврі - частині Києво-Печерської лаври. Однак цього - поки що - не сталося. DW побувала на місці подій та з'ясувала, чого чекати далі.

https://p.dw.com/p/4PUgt
Прихожани УПЦ МП біля Хрестовоздвиженського храму в Лаврі
Прихожани УПЦ МП біля Хрестовоздвиженського храму в ЛавріФото: DW

Шквальний вітер, сніг і майже нульова температура. Такою незвичною як для весни погодою зустріла Києво-Печерська лавра вірян під час богослужіння Української православної церкви (Московського патріархату) у середу, 29 березня. Саме цей день мав стати останнім для одноосібного користування УПЦ МП так званою Нижньою Лаврою. Адже від 29 березня заповідник "Києво-Печерська лавра" розірвав договір від 2013 року, яким за розпорядженням уряду Миколи Азарова приміщення було передано у безстрокову безоплатну оренду УПЦ МП. Однак представники церкви не збираються здаватися без бою. DW з'ясувала, чи є шанс в УПЦ МП залишитися в Лаврі та що кажуть віряни.

Віряни УПЦ МП на службі

З самого ранку 29 березня біля входу до Києво-Печерської Лаври було велелюдно. Віряни та противники УПЦ МП, журналісти та просто зіваки заходили всередину без жодних перешкод. Зокрема, у Лаврі помітили боксера Олександра Усика, який, однак, від коментарів відмовився, сказавши, що "прийшов молитися, а не коментувати". Із заходів безпеки - лише небагато поліцейських, які стояли перед входом і перевіряли автівки, що їхали до Лаври. Загалом мирну обстановку лиш інколи порушували суперечки. Так, палку дискусію на підвищених тонах з вірянами УПЦ МП вів киянин Кирило, який прийшов "подивитися на те, як реалізується постанова мінкульту про розірвання договору з УПЦ МП". "Мені не подобається той факт, що в центрі України знаходиться відділення російської православної церкви", - каже він, і тут же незгоду з його словами висловлює кілька вірянУПЦ МП.

В соцмережах УПЦ МП повідомляла про тисячі вірян, які прийшли на службу. Хоча, за оцінками кореспондента DW, поблизу та всередині Хрестовоздвиженського храму на території так званої Нижньої лаври, де з 8 ранку проходить служба, зібралося близько трьох сотень людей. "Зазвичай людей більше. Сьогодні просто робочий день, тому багато людей відсутні. Але якби це був вихідний день, то людей було б більше", - переконує DW вірянка УПЦ МП Дар'я. Вона прийшла помолитися за мир та сподівається, що її церкві дозволять залишитися в Лаврі. "Сподіваюся, що вдасться домовитися, і хоча б на складний період для країни, період війни, не буде внутрішніх протистоянь і дій, які посварять суспільство", - зазначає вона.

Прихожани УПЦ МП моляться біля Хрестовоздвиженського храму
Прихожани УПЦ МП моляться біля Хрестовоздвиженського храмуФото: Andrew Kravchenko/AP/picture alliance

Просити Бога "зберегти Лавру в православній вірі, в канонічній Українській православній церкві" приїхав до Києва з Вінниці вірянин Анатолій. Він переконує, що особливих закликів приходити на службу від керівництва УПЦ МП не було. "Це звичайна служба. У великій піст служба кожен день проходить", - пояснює він DW. Анатолій проти того, щоб ділити навіть почергово Лавру з іншими церквами, адже канонічна, на його думку, лише УПЦ МП.  Водночас вірянин УПЦ МП Віталій у питанні подальшої долі УПЦ МП в Лаврі покладається на волю Божу і переконує, що не розглядає силового протистояння. "Що, ми будемо битися в рукопашну? Ні, звичайно. Ми прийшли помолитися. Якщо будуть виштовхувати - підемо", - розповідає він DW.

Читайте також: УПЦ (МП) - незалежна церква чи колаборанти в рясах?

Виселення поки не буде

Тим часом всередині Хрестовоздвиженського храму яблуку ніде впасти. Тут задушливо та тісно, але люди не зважають на це. Вони слухають проповідь та причащаються. Богослужіння завершує намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври митрополит Павло (Лебедь), який з минулого року перебуває під санкціями в Україні, причину запровадження яких влада, втім, так і не розкрила. Майже вся його проповідь стосується ситуації з Лаврою та протистояння з Православною церквою України (ПЦУ).

Прихожани УПЦ МП в Хрестовоздвиженському храмі
Прихожани УПЦ МП в Хрестовоздвиженському храмі Фото: DW

В певний момент Павло запевняє свою паству, що з Лаври найближчим часом УПЦ МП не буде виселятися. "Я хочу поставити до відома всіх - закон на нашій стороні. Тому що по закону нас не мають права виселити, адже у нас є довгостроковий договір безплатного користування. І під час воєнного стану цей договір не мають права розірвати. І навіть коли закінчиться війна, дай Бог щоб вона закінчилася скоріше, чотири місяці не повинні нічого робити", - заявив він.

Крім того, за словами Павла, УПЦ МП оскаржила рішення про скасування договору оренди в суді. "Ми маємо право лишатися в Лаврі до того часу, поки не пройдуть суди і не буде рішення суду", - наголосив він. Як уточнив адвокат УПЦ МП Микита Чекман у коментарі Ютуб-каналу "Перший козацький", позов подано 23 березня до Господарського суду міста Києва, але провадження ще не відкрито через затримку з призначенням судді. Підставою для звернення за судовим захистом, за словами Чекмана, стала неможливість ознайомитися з висновками міжвідомчої робочої групи, яка зафіксувала порушення з боку УПЦ МП умов договору щодо використання державного майна. "Заповідник звинувачує монастир у порушенні умов договору, але й водночас позбавляє навіть можливості офіційно надати свої пояснення з цього приводу", - пояснив адвокат.

Шанси у суді

Судовий розгляд може зайняти від одного до декількох років, пояснює DW Дмитро Вовк, керівник Центру дослідження верховенства права і релігії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. "Адже потрібно пройти першу інстанцію, апеляцію та Верховний суд", - каже він. Але зрештою УПЦ МП не виграє суд, адже ситуація дійшла до тої точки, що українське суспільство не має довіри і налаштоване категорично проти УПЦ МП, переконаний Вовк. "Нині не має суду, який задовільнив би вимоги УПЦ МП. Це політичне питання. Якщо позиція президента полягає в тому, що УПЦ МП має піти з Лаври, то вони звідти підуть", - прогнозує юрист. Водночас Вовк нагадує про міжнародні стандарти свободи релігії або переконань, які полягають в тому, що держава не повинна дискримінувати релігійні громади. "Дивно, що з одного боку влада каже про самовільне будівництво, а з іншого каже, що якщо Павло піде, то УПЦ МП зможете залишитися", - зазначає він. Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявляв, що головною вимогою від держави до УПЦ МП є відмежування від підсанкційних осіб, зокрема, митрополита Павла. "Принципово ситуація зміниться, коли підсанкційні особи покинуть територію Лаври", - нещодавно казав він. 

Читайте також: Обшуки в УПЦ: СБУ знайшла рублі, проросійську літературу і "сумнівних" громадян РФ

Але представників УПЦ МП не влаштовує такий сценарій. "Я спілкувався з СБУ, які вимагали від мене, щоб я пішов на компроміс - щоби братія залишилася (у Лаврі. - Ред.), а пішов Блаженнійший (намісник УПЦ МП Онуфрій. - Ред.), семінарія і пішов я. Я сказав, що з хреста не сходять, а знімають. Я сказав, що не може бути компромісу з богом. Ми лишаємося вірними церкві, а не політичним партіям. А мені відповіли, що тоді проти мене буде відкрита кримінальна справа", - заявив своїй пастві Павло під час проповіді 29 березня. Водночас Павло не виключив, що УПЦ МП втратить одноосібне користування Нижньою лаврою: "Не судіть нас, якщо нас навіть виженуть. Бог їм суддя, а нам потрібно бути достойними громадянами". Проте цього ж дня Павло накинувся з прокльонами на президента України Володимира Зеленського та його родину. "Кажу вам, пане президенте, і всій вашій сворі, що сльози наші не впадуть у землю. Вони впадуть вам на голову. Ви думаєте, що увійшовши у владу на наших спинах, ви можете так поступати? Господь не простить ні вам, ні вашій родині(…) Горе вам, бійтеся", - пригрозив він.

Читайте також: Чи залишиться УПЦ МП в Києво-Печерській лаврі

Блокування роботи комісії

Вже від 30 березня у Києво-Печерській лаврі мала розпочати роботу спільна комісія з прийняття будівель у державне користування. "Будуть, у тому числі, представники митрополії, міністерства і заповідника, яка буде займатися прийманням тих будівель, що мають перейти від користування митрополією до користування держави. Процес буде поступовим, і я сподіваюся, що все буде нормально", - зазначав Ткаченко на брифінгу у Харкові. Однак вже в перший день все пішло не за планом - комісія не змогла почати перевірки будівель, адже кілька десятків прихильників УПЦ МП заблокували вхід до одного із корпусів Лаври. Натовп ходив від одного храму до іншого, співаючи молитовні пісні.

Прихильники УПЦ МП зустрічають комісію мінкульту
Прихильники УПЦ МП зустрічають комісію мінкультуФото: DW

Як пояснила журналістам директорка департаменту культурної спадщини мінкульту Мар'яна Томин, яка є членкинею комісії, сьогодні мала відбутися перевірка технічного стану 111 корпусу. Однак, за її словами, через блокування комісія сьогодні проведе лише "зовнішє обстеження та складе акти". "Як це можливо в рамках закону. У нас три місяці на перевірку, сьогодні лише перший день", - зазначила Томин.

Згодом до журналістів вийшов митрополит Павло, який заявив, що попри закінчення договору оренди УПЦ МП не залишить Лавру, а членів комісії не пустять на територію заповідника, допоки не буде "рішення суду". Не обійшлося й без скандалів. Павло заборонив журналістці телеканалу "Еспресо" ставити йому питання і відштовхнув її під час інтерв'ю, а один з монахів Лаври вдарив та зламав камеру Суспільного.

Як далі працюватиме комісія, а також чи буде для цього залучено правоохоронців, невідомо. Раніше Ткаченко заявляв, що "жодних насильницьких дій (щодо УПЦ МП в Лаврі. - Ред.) ніколи не буде", а все відбуватиметься "в межах закону".

Читайте також: Лавра буде державним музеєм з богослужіннями - Данілов

Чи піде УПЦ (МП) з Києво-Печерської лаври?