Місія ООН: Росія руйнує свободи на окупованих територіях

Росія створила на окупованих територіях України "задушливу атмосферу страху", яку використовує для контролю над мешканцями, придушення інакомислення та подальшого розгортання репресій. Такого висновку доходять експерти Спеціальної моніторингової місії ООН з прав людини у тематичному звіті, оприлюдненому у середу, 20 березня.

Місія, що працює в Україні останні 10 років, із початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року провела понад 2300 інтерв'ю з жертвами та свідками порушень прав людини, а також із правозахисниками, адвокатами, медичними працівниками, журналістами та представниками українського уряду. Її представники відвідували судові засідання та місця несвободи на підконтрольній Києву території - водночас РФ відмовила дослідникам у доступі до окупованих українських територій.

Читайте також: МЗС України щодо звіту ООН: Неприйнятно покладати відповідальність на жертву

Системна робота

У звіті докладно аналізуються дії російської окупаційної влади впродовж останніх двох років. Його автори спираються на факти численних затримань, зникнень, катувань та погроз мирним українським громадянам з боку російських військових і силовиків. Згадуються зокрема 687 випадків свавільних затримань, 48 випадків сексуального насильства, 26 страт цивільних на місці і вбивство 30 людей під час тримання під вартою. Утім, реальних випадків порушень може бути значно більше, наголошується у документі.

"Станом на 31 грудня 2023 року російська влада порушила кримінальні розслідування лише за чотирма випадками неправомірних дій... Навпаки, у червні 2023 року Російська Федерація ухвалила закон, який фактично надав амністію російським військовослужбовцям за надто широкий спектр злочинів", - пишуть дослідники.

Експерти ООН відзначають: безкарність військових репресій у перші тижні і місяці окупації посіяла страх серед мешканців захоплених територій, на якому в подальшому будувалась російська влада.

"Багато людей, які живуть в умовах окупації, зазнали залякувань і репресій, стикаючись із постійною загрозою насильства, затримання та покарання, у ситуації, коли ніхто не був притягнутий до відповідальності... Окупаційна влада демонтувала українські системи управління, адміністрування, правосуддя та освіти, нав'язала замість них російські системи, змусила замовкнути опозицію та інакомислення, придушувала вияви української культури та ідентичності шляхом заборони української мови та ЗМІ", - зазначається у звіті.

Читайте також: "Вибори" Путіна в окупації: як голосували і ховалися жителі Запоріжжя і Луганщини

Панування під примусом 

Підсумовуючи процеси встановлення та закріплення російської влади на українських територіях, експерти ООН відзначають, що вона тримається, в першу чергу, на примусі цивільних. Українських чиновників, педагогів, медичних працівників, співробітників правоохоронних органів окупанти схиляли до співпраці систематичними погрозами. Анексія "нових регіонів", примусова паспортизація та надання російського громадянства фактично витіснили звідти усіх незгодних з російським пануванням.

"Громадяни України, які проживають на окупованій території без російського паспорта, можуть бути депортовані, якщо їх "екстремістська діяльність" загрожує національній безпеці, - цитують автори звіту нові російські закони. - Враховуючи широке визначення терміну "екстремістська діяльність"... громадянам може загрожувати депортація за висловлювання проукраїнських поглядів або критику офіційних російських наративів щодо війни".

Читайте також:"Нас називали ждунами". Як живуть на окупованому Півдні

Деокупація та примирення 

Навіть після деокупації значних територій в кінці 2022 року наслідки російського панування для громад продовжують даватись взнаки. "Коли російські збройні сили відступили, вони посилили військові атаки на раніше окуповану територію... Наприклад, у місті Херсон УВКПЛ зафіксувало 4 жертви серед цивільного населення під час окупації; проте обстріли після завершення окупації до 31 грудня 2023 року призвели до загибелі 178 мирних жителів і поранень 716-ти... Внаслідок руйнувань, розграбувань та мінування люди в громадах, над якими відновила контроль Україна, не мали належного житла, стабільних комунальних послуг, їжі та роботи", - зазначається у доповіді.

Поряд із цим громади потребують соціально-психологічного відновлення, їх члени прагнуть справедливості за численні порушення власних прав. "Жертви потребують засобів притягнення до відповідальності, які виходять за межі кримінальної відповідальності та включають заходи, спрямовані на підтримку правди, відшкодування, прав і реінтеграції людей", - пишуть експерти ООН.

Вони також критикують українську владу за факти порушень громадянських прав під час переслідування мешканців окупованих територій за колабораційну діяльність. Законодавче визначення колабораціонізму моніторингова місія називає "розпливчастим і неточним". "Закон потенційно криміналізує практично будь-яку роботу чи бізнес-діяльність на окупованій території, незалежно від того, чи призвели ці дії до будь-яких негативних наслідків для держави", - звертають увагу експерти.

Водночас практика притягнення українськими правоохоронцями до відповідальності за колабораціонізм, на їхню думку, ще менше сприяє примиренню в громадах. Понад чверть досліджених у звіті кримінальних розслідувань супроводжувались свавільними затриманнями, катуваннями та жорстоким поводженням з підозрюваними, стверджується у звіті місії ООН. 

Читайте також: Підробіток на шпигунстві. Як судять завербованих Росією українців