Володимир Путін візьме участь у саміті БРІКС у Південно-Африканській Республіці у серпні лише через відеозв'язок. Як повідомив офіс президента ПАР Сиріла Рамафоси, "за взаємною згодою" Росію представлятиме міністр закордонних справ Сергій Лавров. Це - прямий наслідок ордера на арешт Путіна, виданого Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі через війну проти України.
Президент для внутрішнього користування
Глава держави має представляти Росію за кордоном, але лише не Володимир Путін. Для нього шлях на більшість міжнародних заходів закритий рішенням суду в Гаазі, який видав ордер на затримання російського президента. Його разом із уповноваженою з прав дитини Марією Львовою-Бєловою звинувачують у незаконній депортації українських дітей і він став фактично невиїзним до країн, що підписали Римський статут - договір, який заснував МКС.
Варто зазначити, що Європа для Путіна закрилася з початку повномасштабної російської агресії проти України. Тепер йому бракує рішучості їхати навіть до країн Африки. Найімовірніше, список поповнила і Латинська Америка. Це видно на прикладі ПАР, куди російський президент явно дуже прагнув приїхати на перший післяковідний саміт БРІКС, в якому заплановано особисту, а не через відеозв'язок, участь усіх лідерів, включаючи голову КНР Сі Цзіньпіна.
Усіх, окрім самого Путіна, який, за версією Держдепартаменту США, боїться арешту та видачі до Гааги. Американці вважають це ознакою падіння міжнародного авторитету Росії, і важко з ними не погодитись. Не надто почесно країні мати президентом людину, яка практично нікуди не може поїхати.
Читайте також: Путін не поїде в ПАР на саміт БРІКС, замість нього буде Лавров
Путіна загнали у кут
Кремль, як міг, намагався пробити рішення Міжнародного кримінального суду, точніше - проломити його виконання. Теоретично всі країни, які підписали Римський статут, тобто визнаючи юрисдикцію МКС на їхній території, після видачі ним ордера на арешт повинні затримати Путіна, якщо він приїде до них як з приватним візитом, так і з державним.
Однак і незалежні експерти, і кремлівська пропаганда називали прецеденти, коли таке рішення в минулому не було ухвалено щодо інших осіб, тому що держави, які ратифікували Римський статут, виходили з того, що керівник іншої країни має під час своїх поїздок імунітет від кримінального переслідування.
І російська влада дуже сподівалася цим скористатися. Для цього треба було демонстративно з'їздити до однієї з країн, які визнають юрисдикцію МКС, та повернутися звідти. А потім розповідати всім, що проти такого великого правителя, як Володимир Путін, жодні міжнародні ордери та санкції не працюють. Це можна було б зробити в одній із пострадянських республік, але ефект був би заслабким: усім і так зрозуміло, що Таджикистан чи Вірменія перебувають у зоні впливу Росії.
Тому, швидше за все, й пішли розмови про ПАР, де на додаток заплановано у серпні саміт БРІКС. Кремль має давні і досить дружні відносини з південноафриканським президентом Сирілом Рамафосою, якого у минулому неодноразово звинувачували в корупції - що, безумовно, робить його ближчим і зрозумілішим російському корумпованого режиму. Рамафоса старався як міг.
Майже одразу після того, як ордер на арешт Путіна було видано, він навіть особисто заявляв про те, що президента Росії, якщо той приїде до ПАР, заарештовано не буде. Але Рамафосу поправили колеги по партії. А тепер більше - саме його офіс повідомив, що "за взаємною згодою" Путіна замінили на главу російського МЗС Сергія Лаврова. Знайти щілину в кутку, куди загнали цього разу російського лідера, неможливо.
Читайте також: ПАР: Арешт Путіна був би рівнозначний війні з Росією
Пробити нову ізоляцію Кремлю не вдалося
Рішення, згідно з яким Путін особисто не буде присутній на саміті БРІКС у ПАР, треба чесно визнати, ухвалювали під жорстким міжнародним дипломатичним тиском. Не можна сказати, що виписаний МКС ордер на арешт підозрюваного у воєнних злочинах президента вплинув на відмову від участі у саміті БРІКС автоматично.
Однак той факт, що він узагалі вплинув - це, безумовно, дипломатична перемога. Пробити нову ізоляцію, що виникла з березня, Кремлю не вдалося, і Путін перетворюється на вимушеного домосіда. Єдина альтернатива - візити до дружніх азіатських лідерів.
Можна сказати у зв'язку з цим, що Путін - найявніший бенефіціар його же проєкту розвороту Росії на Схід. Для економіки це створює безліч проблем, натомість для російського президента зберігає можливість підтримувати впевненість росіян у тому, що на боці РФ держави, в яких проживає більшість населення Землі.
За багатьма параметрами РФ досі європейська держава. Але її президент, всупереч відомому твердженню Пушкіна про те, що влада - "єдиний європеєць у Росії", під це визначення більше не пасує.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.